нічо

НІЧО́, займ. запереч., діал. Нічо́го.

— А господи! Адже ми знаємо, що панам треба заплатити. Задурно нема нічо! (Март., Тв., 1954, 208);

— Нимидоро Варфоломіївно, як здоров’я? — Нічо, спасибі (М. Ол., Чуєш.., 1959, 48).

Значення в інших словниках

1. нічо — нічо́ займенник нічого діал.  Орфографічний словник української мови
2. нічо — займ. запереч., діал. Нічого.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. нічо — НІЧО́, займ. запереч., діал. Нічо́го. – А господи! Адже ми знаємо, що панам треба заплатити. Задурно нема нічо! (Л. Мартович); – Нимидоро Варфоломіївно, як здоров'я? – Нічо, спасибі (М. Олійник).  Словник української мови у 20 томах
4. нічо — Нічо́ мѣст. = нічого. Галиц.  Словник української мови Грінченка