нічо
НІЧО́, займ. запереч., діал.
Нічо́го.
– А господи! Адже ми знаємо, що панам треба заплатити. Задурно нема нічо! (Л. Мартович);
– Нимидоро Варфоломіївно, як здоров'я? – Нічо, спасибі (М. Олійник).
Словник української мови (СУМ-20)НІЧО́, займ. запереч., діал.
Нічо́го.
– А господи! Адже ми знаємо, що панам треба заплатити. Задурно нема нічо! (Л. Мартович);
– Нимидоро Варфоломіївно, як здоров'я? – Нічо, спасибі (М. Олійник).
Словник української мови (СУМ-20)