нічниці
НІЧНИ́ЦІ, ни́ць, мн. Відсутність сну; безсоння.
І знов для Тиховича неспокійна, тяжка ніч, і знов нічниці мордують його (Коцюб., І, 1955, 222);
// Безсонні ночі.
Він [хірург] сам чергував біля мене і коротав нічниці за читанням (Смолич, VI, 1959, 24).
Словник української мови (СУМ-11)