нічниці

БЕЗСО́ННЯ (хвороблива відсутність сну), БЕЗСО́ННИЦЯ рідше, БЕЗСО́ННІСТЬ зах., НІЧНИ́ЦІ мн. — Біблія — це просто збірник казок, розрахованих на старих дідів, яких мучить безсоння (Григорій Тютюнник); (Очерет:) Нічого собі. Не спиться тільки чогось. Безсонниця (І. Кочерга); — Мучила її безсонність, і гарячка до крайності підтинала її сили (О. Кобилянська); — Сон не бере. — То в тебе нічниці, козаче! (П. Панч).

Значення в інших словниках

1. нічниці — В народному повір'ї, злі духи [XI]  Словник з творів Івана Франка
2. нічниці — нічни́ці множинний іменник безсоння  Орфографічний словник української мови
3. нічниці — -ниць, мн. Відсутність сну; безсоння. || Безсонні ночі.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. нічниці — НІЧНИ́ЦІ, ни́ць, мн. 1. Хвороблива відсутність сну; безсоння. І знов для Тиховича неспокійна, тяжка ніч, і знов нічниці мордують його (М. Коцюбинський). 2. рідко. Безсонні ночі. Він [хірург] сам чергував біля мене і коротав нічниці за читанням (Ю. Смолич).  Словник української мови у 20 томах
5. нічниці — Невел. кажани; живуть переважно поблизу людських осель; довж. тіла бл. 6 см, хвоста бл. 5 см; охороняються.  Універсальний словник-енциклопедія
6. нічниці — НІЧНИ́ЦІ, ни́ць, мн. Відсутність сну; безсоння. І знов для Тиховича неспокійна, тяжка ніч, і знов нічниці мордують його (Коцюб., І, 1955, 222); // Безсонні ночі. Він [хірург] сам чергував біля мене і коротав нічниці за читанням (Смолич, VI, 1959, 24).  Словник української мови в 11 томах