Словник української мови у 20 томах

обалювати

ОБА́ЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ОБАЛИ́ТИ, обалю́, оба́лиш, док., кого, що, діал.

Валити, підважувати.

Ось-ось уже монголи добігають, ось-ось своїм напором обалать остінок (І. Франко);

* Образно. Скорбна доля наша, Людей, що прокладають новий шлях, Будущини відвічні скали ломлять, Обалюють відвічнії запори (І. Франко).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. обалювати — Оба́лювати: — валити [2;XIII]  Словник з творів Івана Франка