обамбурити
ОБАМБУ́РИТИ, рю, риш, док., кого, що, діал.
Сильно вдарити, ошелешити.
Часом засяде хто-небудь та з-за дуба булавою як обамбурить по спині, то й пролежиш який час (Сл. Б. Грінченка);
Хай кров біжить, а я царицю обамбурю – ага? ага? (П. Тичина).
Словник української мови (СУМ-20)