обачність
ОБА́ЧНІСТЬ, ності, ж.
Властивість за знач. оба́чний.
Сміливість – подруга бійця. Обачність – також друг (І. Гончаренко);
Ніколи не одповідав [Ломицький] одразу на питання, не подумавши. Цю обережність та обачність в словах він постеріг ще на третьому курсі університету (І. Нечуй-Левицький);
Невиразне почуття страху перед чужим козарлюгою збудило властиву обозному обачність (О. Ільченко);
– Прошу Вас негайно вернути його [проект] мені, яко законному власникові. Маю надію на Вашу обачність (В. Самійленко).
Словник української мови (СУМ-20)