оббривати
ОББРИВА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ОББРИ́ТИ, и́ю, и́єш, док., кого, що чим і без дод.
Зрізати бритвою волосся (на голові, обличчі); голити, брити.
Узяв [сотник] та півголови йому уподовж оббрив та й прогнав від себе (Г. Квітка-Основ'яненко).
Словник української мови (СУМ-20)