оббурювати
ОББУ́РЮВАТИ, юю, юєш, недок., ОББУРИ́ТИ, рю́, ри́ш, док., що, гірн.
Просвердлювати буром або іншим інструментом ряд отворів – шпурів навколо чого-небудь.
Добився [Микола] безвідмовної роботи свого молотка і зумів оббурити аж три забої замість одного (Д. Ткач).
Словник української мови (СУМ-20)