Словник української мови в 11 томах

оббурювати

ОББУ́РЮВАТИ, юю, юєш, недок., ОББУРИ́ТИ, бурю́, бу́риш, док., перех., гірн. Просвердлювати буром або іншим інструментом ряд отворів — шпурів навколо чого-небудь.

Добився [Микола] безвідмовної роботи свого молотка і зумів оббурити аж три забої замість одного (Ткач, Плем’я.., 1961, 121).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. оббурювати — оббу́рювати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. оббурювати — -юю, -юєш, недок., оббурити, -бурю, -буриш, док., перех., гірн. Просвердлювати буром або іншим інструментом ряд отворів – шпурів навколо чого-небудь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. оббурювати — ОББУ́РЮВАТИ, юю, юєш, недок., ОББУРИ́ТИ, рю́, ри́ш, док., що, гірн. Просвердлювати буром або іншим інструментом ряд отворів – шпурів навколо чого-небудь. Добився [Микола] безвідмовної роботи свого молотка і зумів оббурити аж три забої замість одного (Д. Ткач).  Словник української мови у 20 томах