оббурювати
ОББУ́РЮВАТИ, юю, юєш, недок., ОББУРИ́ТИ, бурю́, бу́риш, док., перех., гірн. Просвердлювати буром або іншим інструментом ряд отворів — шпурів навколо чого-небудь.
Добився [Микола] безвідмовної роботи свого молотка і зумів оббурити аж три забої замість одного (Ткач, Плем’я.., 1961, 121).
Словник української мови (СУМ-11)