оббурювання

ОББУ́РЮВАННЯ, я, с., гірн. Дія за знач. оббу́рювати.

Соя очолив роботи по оббурюванню завалу і відкиданню породи (Ткач, Плем’я.., 1961, 114).

Значення в інших словниках

1. оббурювання — оббу́рювання іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. оббурювання — -я, с., гірн. Дія за знач. оббурювати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. оббурювання — ОББУ́РЮВАННЯ, я, с., гірн. Дія за знач. оббу́рювати. Соя очолив роботи по оббурюванню завалу і відкиданню породи (Д. Ткач).  Словник української мови у 20 томах