обвалювати
ОБВА́ЛЮВАТИ¹, юю, юєш, недок., ОБВАЛИ́ТИ, валю́, ва́лиш, док., що.
Спричиняти обвал, руйнування чого-небудь.
Берег тут чорноземний, трав'янистий, і вода не шипить, як на піску, а глухо клекоче. На кого обурюється вона, обвалюючи землю? (М. Стельмах);
// Відокремлювати частини породи від пласту.
Бригада Олександра Коваленка обвалила і видала на-гора сімнадцять тисяч тонн високоякісної руди (з газ.).
ОБВА́ЛЮВАТИ², юю, юєш, недок., ОБВАЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, док., що у чому.
Перевертаючи щось з боку на бік у чому-небудь сипкому, липкому і т. ін., покривати ним усю поверхню; обкачувати, панірувати.
Щоб цибуля була смачнішою, підсмажуйте її, обвалявши у борошні (з наук.-попул. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)