Словник української мови у 20 томах

обвинувачуватися

ОБВИНУВА́ЧУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., у чому.

Бути обвинуваченим у якихось порушеннях, злочинах.

– Хто наказав заарештувати [начальника лабораторії], не знаєш, Зою?.. – Ордера підписав міський прокурор Малахов. Обвинувачується в злочинному порушенні правил безпеки під час досліду (В. Собко).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. обвинувачуватися — обвинува́чуватися дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. обвинувачуватися — -уюся, -уєшся, недок., у чому. Пас. до обвинувачувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. обвинувачуватися — ОБВИНУВА́ЧУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., у чому. Пас. до обвинува́чувати. — Хто наказав заарештувати [начальника лабораторії], не знаєш, Зою?.. — Ордера підписав міський прокурор Малахов. Обвинувачується в злочинному порушенні правил безпеки під час досліду (Собко, Справа.., 1959, 75).  Словник української мови в 11 томах