обвитий
ОБВИ́ТИЙ, а, е.
Дієпр. пас. до обви́ти.
Стрункі білі колони, обвиті диким виноградом, стояли біля його .. входу (О. Гончар);
Синім небом вкрита, нивами обвита, Тягнеться слобідка над старим Дніпром (Я. Щоголів);
Свічка горіла рівно і ясно, світ її падав на матір, обвиту дитячими руками (Панас Мирний);
В землянці Данилко, все ще з обвитою бинтом головою, застав двох незнайомих (П. Панч);
На голім тапчані, Обвитий в чорні, підрані шматища, Лежав ґазда конаючий (І. Франко).
Словник української мови (СУМ-20)