обвитий

ОБВИ́ТИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до обви́ти.

Стрункі білі колони, обвиті диким виноградом, стояли біля його .. входу (О. Гончар);

Синім небом вкрита, нивами обвита, Тягнеться слобідка над старим Дніпром (Я. Щоголів);

Свічка горіла рівно і ясно, світ її падав на матір, обвиту дитячими руками (Панас Мирний);

В землянці Данилко, все ще з обвитою бинтом головою, застав двох незнайомих (П. Панч);

На голім тапчані, Обвитий в чорні, підрані шматища, Лежав ґазда конаючий (І. Франко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обвитий — обви́тий дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. обвитий — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до обвити. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. обвитий — ОБВИ́ТИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до обви́ти. Стрункі білі колони, обвиті диким виноградом, стояли біля його [панського будинку] входу (Гончар, III, 1959, 136); Синім небом вкрита, нивами обвита, Тягнеться слобідка над старим Дніпром (Щог. Словник української мови в 11 томах