обвихорений

ОБВИ́ХОРЕНИЙ, ОБВИ́ХРЕНИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до обви́хорювати і обви́хрювати.

* У порівн. Степан Батурін! Він уже стояв на землі, цибатий весь у пориві, наче обвихрений (О. Гуреїв).