обворожливий

ОБВОРО́ЖЛИВИЙ, а, е.

Який обворожує, зачаровує; чарівний.

Не тільки очі – у Любки все було обворожливе (В. Земляк).

Значення в інших словниках

1. обворожливий — обворо́жливий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. обворожливий — -а, -е. Який обворожує, зачаровує; чарівний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. обворожливий — ОБВОРО́ЖЛИВИЙ, а, е. Який обворожує, зачаровує; чарівний. Не тільки очі — у Любки все було обворожливе (Земляк, Гнівний Стратіон, 1960, 122).  Словник української мови в 11 томах