1. Словник української мови у 20 томах

обворожливий

ОБВОРО́ЖЛИВИЙ, а, е.

Який обворожує, зачаровує; чарівний.

Не тільки очі – у Любки все було обворожливе (В. Земляк).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обворожливий — обворо́жливий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. обворожливий — -а, -е. Який обворожує, зачаровує; чарівний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. обворожливий — ОБВОРО́ЖЛИВИЙ, а, е. Який обворожує, зачаровує; чарівний. Не тільки очі — у Любки все було обворожливе (Земляк, Гнівний Стратіон, 1960, 122). Словник української мови в 11 томах