обворожливий
обворо́жливий
-а, -е.
Який обворожує, зачаровує; чарівний.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- обворожливий — обворо́жливий прикметник Орфографічний словник української мови
- обворожливий — ОБВОРО́ЖЛИВИЙ, а, е. Який обворожує, зачаровує; чарівний. Не тільки очі – у Любки все було обворожливе (В. Земляк). Словник української мови у 20 томах
- обворожливий — ОБВОРО́ЖЛИВИЙ, а, е. Який обворожує, зачаровує; чарівний. Не тільки очі — у Любки все було обворожливе (Земляк, Гнівний Стратіон, 1960, 122). Словник української мови в 11 томах