обвуглюватися
ОБВУ́ГЛЮВАТИСЯ, юється, недок., ОБВУ́ГЛИТИСЯ, литься, док.
Покриватися шаром вугілля внаслідок дії вогню; обгоряти.
Книжки не хотіли горіти, обвуглювалися по краях (О. Полторацький);
// Перетворюватися на вугілля.
Дрова, перш ніж згоріти, обвуглюються, тобто перетворюються у вугілля, – значить, і в них міститься вуглець (з наук.-попул. літ.);
// перен. Ставати темним, шерхлим під дією сонця, вітру (про шкіру відкритих частин тіла).
* У порівн. Юрко схуд і посуворішав. Обличчя потемніло, ніби обвуглилось на сонці (В. Козаченко).
Словник української мови (СУМ-20)