обвуглюватися
ОБВУ́ГЛЮВАТИСЯ, юється, недок., ОБВУ́ГЛИТИСЯ, литься, док. Покриватися шаром вугілля внаслідок дії вогню; обгоряти.
Книжки не хотіли горіти, обвуглювалися по краях (Полт., Повість.., 1960, 389);
// Перетворюватися на вугілля.
Дрова, перш ніж згоріти, обвуглюються, тобто перетворюються у вугілля, — значить, і в них міститься вуглець (Уроки.. хіміка, 1956, 40);
// перен. Ставати темним, шерхлим під дією сонця, вітру (про шкіру відкритих частин тіла).
Юрко схуд і посуворішав. Обличчя потемніло, ніби обвуглилось на сонці (Коз., Вибр., 1947, 61).
Словник української мови (СУМ-11)