обвітрюватися
ОБВІ́ТРЮВАТИСЯ, ююся, юєшся, недок., ОБВІ́ТРИТИСЯ, рюся, ришся, док.
Обдуватися вітром, повітрям; обвіватися, овіватися.
Вертикальне оперення [крила літака] обвітрюється повітряними гвинтами, що забезпечує надійну бокову стійкість (з наук.-попул. літ.);
// Ставати пересохлим, шерхлим і т. ін. (про шкіру відкритих частин тіла) під дією вітру.
Губи обвітрилися;
// Перебуваючи тривалий час на вітрі, пошкодити собі шкіру відкритих частин тіла.
Цілий день ходив без картуза – обвітрився, загорів (Яків Баш).
Словник української мови (СУМ-20)