обговорювання

ОБГОВО́РЮВАННЯ, я, с.

Дія за знач. обгово́рювати.

“Отечественные записки” і особливо їхній критико-бібліографічний відділ були тепер завжди предметом обговорювання (О. Іваненко).

Значення в інших словниках

1. обговорювання — обгово́рювання іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. обговорювання — -я, с. Дія за знач. обговорювати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. обговорювання — ОБГОВО́РЮВАННЯ, я, с. Дія за знач. обгово́рювати. "Отечественные записки" і особливо їхній критико-бібліографічний відділ були тепер завжди предметом обговорювання (Ів., Тарас. шляхи, 1954, 149).  Словник української мови в 11 томах