обговорювати
ОБГОВО́РЮВАТИ, юю, юєш, недок., ОБГОВОРИ́ТИ, ворю́, во́риш, док.
1. що. Обмінюватися поглядами, міркуваннями, враженнями і т. ін. з ким-небудь, детально аналізуючи, розглядаючи щось.
Він обговорював з нею докладно, що нову діжку треба вимочить добре, щоб огірки не пахли (М. Коцюбинський);
Коли повернувся Ляський, ми обговорювали, як він заховає записку на випадок, коли б його обшукали при виході (Олесь Досвітній);
Обговорили справу докладно, і цар згодився на Каркайлову раду (І. Франко);
Представники 26 країн обговорювали на з'їзді найважливіші питання історії і культури слов'янських народів (з наук.-попул. літ.);
// Висловлюватися по черзі про кого-, що-небудь, даючи певну оцінку.
Виборці по-діловому обговорювали кожну названу кандидатуру (з газ.);
Виробнича нарада відбувалася в кабінеті Лобанова .. Обговорювали зроблене та намічали план дальшої відбудови шахти (Д. Ткач).
2. кого, розм. Безпідставно осуджувати, звинувачувати кого-небудь у чомусь; оговорювати; обмовляти.
Доки йому пани годили та робили яку вигоду, він їх хвалив; як же тільки вони не давали йому ніякої вигоди, він їх лаяв, мстився і обговорював, скільки було сили (І. Нечуй-Левицький);
Ще поки Мася молодша була, то хоч вередлива була, та не осудлива; а як стукнуло вже за двадцять, то ту осудила, ту очорнила, ту обговорила (А. Свидницький).
Словник української мови (СУМ-20)