обговорювати
ОБГОВО́РЮВАТИ, юю, юєш, недок., ОБГОВОРИ́ТИ, ворю́, во́риш, док.
1. що. Обмінюватися поглядами, міркуваннями, враженнями і т. ін. з ким-небудь, детально аналізуючи, розглядаючи щось.
Він обговорював з нею докладно, що нову діжку треба вимочить добре, щоб огірки не пахли (М. Коцюбинський);
Коли повернувся Ляський, ми обговорювали, як він заховає записку на випадок, коли б його обшукали при виході (Олесь Досвітній);
Обговорили справу докладно, і цар згодився на Каркайлову раду (І. Франко);
Представники 26 країн обговорювали на з'їзді найважливіші питання історії і культури слов'янських народів (з наук.-попул. літ.);
// Висловлюватися по черзі про кого-, що-небудь, даючи певну оцінку.
Виборці по-діловому обговорювали кожну названу кандидатуру (з газ.);
Виробнича нарада відбувалася в кабінеті Лобанова .. Обговорювали зроблене та намічали план дальшої відбудови шахти (Д. Ткач).
2. кого, розм. Безпідставно осуджувати, звинувачувати кого-небудь у чомусь; оговорювати; обмовляти.
Доки йому пани годили та робили яку вигоду, він їх хвалив; як же тільки вони не давали йому ніякої вигоди, він їх лаяв, мстився і обговорював, скільки було сили (І. Нечуй-Левицький);
Ще поки Мася молодша була, то хоч вередлива була, та не осудлива; а як стукнуло вже за двадцять, то ту осудила, ту очорнила, ту обговорила (А. Свидницький).
Значення в інших словниках
- обговорювати — (обмінюватися думками) обмірковувати, розм. (дуже детально) обсмоктувати, (ставити на обговорення) розглядати, розбирати. Словник синонімів Полюги
- обговорювати — обгово́рювати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- обговорювати — Обмінюватися думками, ОБМІРКОВУВАТИ, дебатувати, аналізувати, радитися, жм. жувати, перетирати на язиках, ок. обмислювати; (кандидатури) розглядати; Р. ОББРІХУВАТИ; дк. ОБГОВОРИТИ, (що) обрадитися над чим. Словник синонімів Караванського
- обговорювати — -юю, -юєш, недок., обговорити, -ворю, -вориш, док., перех. 1》 Обмінюватися поглядами, міркуваннями, враженнями і т. ін. з ким-небудь, детально аналізуючи, розглядаючи щось. || Висловлюватися по черзі про кого-, що-небудь, даючи певну оцінку; оцінювати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- обговорювати — див. говорити, дебатувати, дискутувати Словник чужослів Павло Штепа
- обговорювати — ОБГОВО́РЮВАТИ що (обмінюватися поглядами, міркуваннями з ким-небудь з приводу чогось), ОБМІРКО́ВУВАТИ, ОБРАХО́ВУВАТИ рідше, ОБМОВЛЯ́ТИ заст., ОБСУ́ДЖУВАТИ діал.; ОБСМО́КТУВАТИ розм. (надто детально). — Док. Словник синонімів української мови
- обговорювати — Обгово́рювати, -рюю, -рюєш; обговори́ти, -ворю́, -во́риш, -во́рять Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- обговорювати — ОБГОВО́РЮВАТИ, юю, юєш, недок., ОБГОВОРИ́ТИ, ворю́, во́риш, док., перех. 1. Обмінюватися поглядами, міркуваннями, враженнями і т. ін. з ким-небудь, детально аналізуючи, розглядаючи щось. Словник української мови в 11 томах
- обговорювати — Обговорювати, -рюю, -єш сов. в. обговори́ти, -рю́, -риш, гл. Обговаривать, обговорить, клеветать, оклеветать. Та нас же осудять, обговорять кругом. Левиц. І. 177. Словник української мови Грінченка