обговорювати

Значення в інших словниках

1. обговорювати — (обмінюватися думками) обмірковувати, розм. (дуже детально) обсмоктувати, (ставити на обговорення) розглядати, розбирати. Словник синонімів Полюги
2. обговорювати — обгово́рювати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
3. обговорювати — Обмінюватися думками, ОБМІРКОВУВАТИ, дебатувати, аналізувати, радитися, жм. жувати, перетирати на язиках, ок. обмислювати; (кандидатури) розглядати; Р. ОББРІХУВАТИ; дк. ОБГОВОРИТИ, (що) обрадитися над чим. Словник синонімів Караванського
4. обговорювати — -юю, -юєш, недок., обговорити, -ворю, -вориш, док., перех. 1》 Обмінюватися поглядами, міркуваннями, враженнями і т. ін. з ким-небудь, детально аналізуючи, розглядаючи щось. || Висловлюватися по черзі про кого-, що-небудь, даючи певну оцінку; оцінювати. Великий тлумачний словник сучасної мови
5. обговорювати — ОБГОВО́РЮВАТИ, юю, юєш, недок., ОБГОВОРИ́ТИ, ворю́, во́риш, док. 1. що. Обмінюватися поглядами, міркуваннями, враженнями і т. ін. з ким-небудь, детально аналізуючи, розглядаючи щось. Словник української мови у 20 томах
6. обговорювати — ОБГОВО́РЮВАТИ що (обмінюватися поглядами, міркуваннями з ким-небудь з приводу чогось), ОБМІРКО́ВУВАТИ, ОБРАХО́ВУВАТИ рідше, ОБМОВЛЯ́ТИ заст., ОБСУ́ДЖУВАТИ діал.; ОБСМО́КТУВАТИ розм. (надто детально). — Док. Словник синонімів української мови
7. обговорювати — Обгово́рювати, -рюю, -рюєш; обговори́ти, -ворю́, -во́риш, -во́рять Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
8. обговорювати — ОБГОВО́РЮВАТИ, юю, юєш, недок., ОБГОВОРИ́ТИ, ворю́, во́риш, док., перех. 1. Обмінюватися поглядами, міркуваннями, враженнями і т. ін. з ким-небудь, детально аналізуючи, розглядаючи щось. Словник української мови в 11 томах
9. обговорювати — Обговорювати, -рюю, -єш сов. в. обговори́ти, -рю́, -риш, гл. Обговаривать, обговорить, клеветать, оклеветать. Та нас же осудять, обговорять кругом. Левиц. І. 177. Словник української мови Грінченка