обговорювати —
обгово́рювати дієслово недоконаного виду
Орфографічний словник української мови
обговорювати —
Обмінюватися думками, ОБМІРКОВУВАТИ, дебатувати, аналізувати, радитися, жм. жувати, перетирати на язиках, ок. обмислювати; (кандидатури) розглядати; Р. ОББРІХУВАТИ; дк. ОБГОВОРИТИ, (що) обрадитися над чим.
Словник синонімів Караванського
обговорювати —
-юю, -юєш, недок., обговорити, -ворю, -вориш, док., перех. 1》 Обмінюватися поглядами, міркуваннями, враженнями і т. ін. з ким-небудь, детально аналізуючи, розглядаючи щось. || Висловлюватися по черзі про кого-, що-небудь, даючи певну оцінку; оцінювати.
Великий тлумачний словник сучасної мови
обговорювати —
ОБГОВО́РЮВАТИ, юю, юєш, недок., ОБГОВОРИ́ТИ, ворю́, во́риш, док. 1. що. Обмінюватися поглядами, міркуваннями, враженнями і т. ін. з ким-небудь, детально аналізуючи, розглядаючи щось.
Словник української мови у 20 томах
обговорювати —
ОБГОВО́РЮВАТИ що (обмінюватися поглядами, міркуваннями з ким-небудь з приводу чогось), ОБМІРКО́ВУВАТИ, ОБРАХО́ВУВАТИ рідше, ОБМОВЛЯ́ТИ заст., ОБСУ́ДЖУВАТИ діал.; ОБСМО́КТУВАТИ розм. (надто детально). — Док.
Словник синонімів української мови
обговорювати —
ОБГОВО́РЮВАТИ, юю, юєш, недок., ОБГОВОРИ́ТИ, ворю́, во́риш, док., перех. 1. Обмінюватися поглядами, міркуваннями, враженнями і т. ін. з ким-небудь, детально аналізуючи, розглядаючи щось.
Словник української мови в 11 томах
обговорювати —
Обговорювати, -рюю, -єш сов. в. обговори́ти, -рю́, -риш, гл. Обговаривать, обговорить, клеветать, оклеветать. Та нас же осудять, обговорять кругом. Левиц. І. 177.
Словник української мови Грінченка