обгороджувати
ОБГОРО́ДЖУВАТИ, ую, уєш, недок., ОБГОРОДИ́ТИ, роджу́, ро́диш, док., що чим.
Зводити, споруджувати огорожу навколо чого-небудь; огороджувати.
У гості ж друзів – просимо і ждем: Свій дім не обгороджуєм тинами (М. Гірник);
Дерева і кущі в молодому віці тимчасово обгороджують, щоб їх не затоптували (з наук. літ.);
Загороду заплели нову, кругом обгородили новою лозовою лісою з острішком (Панас Мирний);
В долині, де проходив залізничний тунель, зробили заборонену зону, обгородивши її колючим дротом (В. Кучер).
Словник української мови (СУМ-20)