обгороджуватися
ОБГОРО́ДЖУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ОБГОРОДИ́ТИСЯ, роджу́ся, ро́дишся, док., чим і без дод.
1. Зводити, споруджувати огорожу навколо своєї оселі, садиби і т. ін.; огороджуватися.
Обгороджувався високим парканом, розбудовувався й швидко багатів Мар'ян Хомаха (С. Чорнобривець);
// перен. Оточуватися, оповиватися чим-небудь.
Його [сонця] вогняне коло обгородилося кругом гострими стрілами (Панас Мирний).
2. тільки недок. Пас. до обгоро́джувати.
Словник української мови (СУМ-20)