Орфоепічний словник української мови

обгороджуватися

обгоро́джуватися

[обгороджуватиес'а]

-уйус'а, -уйеіс':а, -уйеіц':а, -уйуц':а

Орфоепічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. обгороджуватися — обгоро́джуватися дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. обгороджуватися — -уюся, -уєшся, недок., обгородитися, -роджуся, -родишся, док. 1》 Зводити, споруджувати огорожу навколо своєї оселі, садиби і т. ін.; огороджуватися. || перен. Оточуватися, оповиватися чим-небудь. 2》 тільки недок. Пас. до обгороджувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. обгороджуватися — ОБГОРО́ДЖУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ОБГОРОДИ́ТИСЯ, роджу́ся, ро́дишся, док., чим і без дод. 1. Зводити, споруджувати огорожу навколо своєї оселі, садиби і т. ін.; огороджуватися.  Словник української мови у 20 томах
  4. обгороджуватися — ОБГОРО́ДЖУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ОБГОРОДИ́ТИСЯ, роджу́ся, ро́дишся, док. 1. Зводити, споруджувати огорожу навколо своєї оселі, садиби і т. ін.; огороджуватися. Обгороджувався високим парканом, розбудовувався й швидко багатів Мар’ян Хомаха (Чорн.  Словник української мови в 11 томах