обгорнути —
обгорну́ти дієслово доконаного виду
Орфографічний словник української мови
обгорнути —
див. обгортати.
Великий тлумачний словник сучасної мови
обгорнути —
ОБГОРНУ́ТИ див. обгорта́ти.
Словник української мови у 20 томах
обгорнути —
обгорта́ти (огорта́ти) / обгорну́ти (огорну́ти) ду́шу (се́рце) ту́гою (сму́тком, су́мом і т. ін.). Викликати переживання, душевні страждання, неспокій і т. ін. Не несли вони (дні) у моє серце ніякої одради, нічого доброго, а обгортали душу тугою ..
Фразеологічний словник української мови
обгорнути —
ОБГОРТА́ТИ (ОГОРТА́ТИ) чим, у що (покривати чим-небудь кругом, з усіх боків), ЗАГОРТА́ТИ, ОБВИВА́ТИ, ОБМО́ТУВАТИ, ЗАМО́ТУВАТИ, ЗАВИВА́ТИ, УГОРТА́ТИ (ВГОРТА́ТИ), ВМО́ТУВАТИ (УМО́ТУВАТИ), ОБЕРТА́ТИ рідше, ТУШКУВА́ТИ рідше, ОБКЛАДА́ТИ чим, рідше...
Словник синонімів української мови
обгорнути —
ОБГОРНУ́ТИ див. обгорта́ти.
Словник української мови в 11 томах
обгорнути —
Обгорнути, -ся см. обгортати, -ся.
Словник української мови Грінченка