обгубити
ОБГУБИ́ТИ, гублю́, гу́биш; мн. обгу́блять; док., кого, що, розм., рідко.
Розгубити, втратити.
Словник української мови (СУМ-20)ОБГУБИ́ТИ, гублю́, гу́биш; мн. обгу́блять; док., кого, що, розм., рідко.
Розгубити, втратити.
Словник української мови (СУМ-20)