обгубити обгуби́ти дієслово доконаного виду розгубити, втратити розм., рідко Орфографічний словник української мови
Значення в інших словниках обгубити — -гублю, -губиш; мн. обгублять; док., перех., розм., рідко. Розгубити, втратити. Великий тлумачний словник сучасної мови обгубити — ОБГУБИ́ТИ, гублю́, гу́биш; мн. обгу́блять; док., кого, що, розм., рідко. Розгубити, втратити. Словник української мови у 20 томах обгубити — ОБГУБИ́ТИ, гублю́, гу́биш; мн. обгу́блять; док., перех., розм., рідко. Розгубити, втратити. Словник української мови в 11 томах