обгубити

обгуби́ти

дієслово доконаного виду

розгубити, втратити

розм., рідко

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обгубити — -гублю, -губиш; мн. обгублять; док., перех., розм., рідко. Розгубити, втратити. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. обгубити — ОБГУБИ́ТИ, гублю́, гу́биш; мн. обгу́блять; док., кого, що, розм., рідко. Розгубити, втратити. Словник української мови у 20 томах
  3. обгубити — ОБГУБИ́ТИ, гублю́, гу́биш; мн. обгу́блять; док., перех., розм., рідко. Розгубити, втратити. Словник української мови в 11 томах