1. Великий тлумачний словник сучасної мови

обгубити

обгуби́ти

-гублю, -губиш; мн. обгублять; док., перех., розм., рідко.

Розгубити, втратити.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обгубити — обгуби́ти дієслово доконаного виду розгубити, втратити розм., рідко Орфографічний словник української мови
  2. обгубити — ОБГУБИ́ТИ, гублю́, гу́биш; мн. обгу́блять; док., кого, що, розм., рідко. Розгубити, втратити. Словник української мови у 20 томах
  3. обгубити — ОБГУБИ́ТИ, гублю́, гу́биш; мн. обгу́блять; док., перех., розм., рідко. Розгубити, втратити. Словник української мови в 11 томах