обдимати
ОБДИМА́ТИ¹ див. обдува́ти.
ОБДИМА́ТИ², а́є, недок., ОБДУ́ТИ, обідме́ і обду́є, док., кого, що, безос.
Надмірно збільшувати в об'ємі, роблячи опуклим, розпухлим і т. ін. (внаслідок порушення обміну речовин, процесу травлення тощо).
[Олімпіада:] Щоб тебе обдуло від тії [тої] горілки! (М. Кропивницький);
Корову обдуло, роздима боки, мало душу не випре (К. Гордієнко);
* У порівн. Пархоменко, наперед почервонівши, схопився за портфель, який ніби обдуло (П. Панч).
Словник української мови (СУМ-20)