обдиратися
ОБДИРА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., ОБДЕ́РТИСЯ, ОБІДРА́ТИСЯ, обдеру́ся, обдере́шся, док.
1. Роздряпувати собі чим-небудь шкіру, тіло.
2. перев. док. Порвати, зноси́ти до краю свій одяг; обноситися, обірватися.
– Чи бачиш, як ми обідрались! – Убрання, постоли порвались (І. Котляревський);
Добрався вівчар до того села, де жила його наречена.., але ніхто його не впізнає: обріс, обдерся... (В. Королевич);
Поїхав пан з фурманом в дорогу, і каже до фурмана: “Ото обдерлися ми в дорозі” (з переказу).
3. перев. док., розм. Те саме, що порва́тися¹.
Обдереться чумарчина, сорочечка, вже латає-латає він невмілими руками, а все нічого не виходить (Г. Хоткевич).
4. тільки недок. Пас. до обдира́ти.
Словник української мови (СУМ-20)