обдиратися

ОБДИРА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., ОБДЕ́РТИСЯ і ОБІДРА́ТИСЯ, обдеру́ся, обдере́шся, док.

1. Роздряпувати собі чим-небудь шкіру, тіло.

2. перев. док. Порвати, зноси́ти до краю свій одяг; обноситися, обірватися.

— Чи бачиш, як ми обідрались! — Убрання, постоли порвались (Котл., І, 1952, 72);

Наша армія, яка билась проти Врангеля, стомилась, обдерлась (Еллан, II, 1958, 251).

3. перев. док., розм. Те саме, що порва́тися.

Обдереться чумарчина, сорочечка, вже латає-латає він невмілими руками, а все нічого не виходить (Хотк., І, 1966, 71).

4. тільки недок. Пас. до обдира́ти.

Значення в інших словниках

1. обдиратися — обдира́тися дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. обдиратися — -аюся, -аєшся, недок., обдертися і обідратися, обдеруся, обдерешся, док. 1》 Роздряпувати собі чим-небудь шкіру, тіло. 2》 перев. док. Порвати, зносити до краю свій одяг; обноситися, обірватися. 3》 перев. док., розм. Те саме, що порватися. 4》 тільки недок. Пас. до обдирати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. обдиратися — ОБДИРА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., ОБДЕ́РТИСЯ, ОБІДРА́ТИСЯ, обдеру́ся, обдере́шся, док. 1. Роздряпувати собі чим-небудь шкіру, тіло. 2. перев. док. Порвати, зноси́ти до краю свій одяг; обноситися, обірватися. – Чи бачиш, як ми обідрались!...  Словник української мови у 20 томах
4. обдиратися — ЛУ́ЩИТИСЯ (про фарбу, позолоту, штукатурку і т. ін. — відпадати частинками, шматками), ЗЛУ́ЩУВАТИСЯ, ОБЛУ́ЩУВАТИСЯ, ОБЛУ́ПЛЮВАТИСЯ, ОБСИПА́ТИСЯ, ОСИПА́ТИСЯ, ОБДИРА́ТИСЯ, ОБША́РПУВАТИСЯ, ОБЛА́ЗИТИ, ЛУПИ́ТИСЯ розм., ОБЛІЗА́ТИ розм.  Словник синонімів української мови