обдувати

ОБДУВА́ТИ, ОБДИМА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ОБДУ́ТИ, обду́ю, обду́єш і обідму́, обідме́ш, док., кого, що.

1. тільки 3 ос. Обдавати подувом з усіх боків або весь час (про вітер, повітря); обвівати, овівати.

Воно й краще влітку без сорочки. І вітер тебе обдуває, і сонечко припікає (З. Тулуб);

Вітерець обдуває траву, і вона блищить, тече, як вода (О. Гончар);

// Здувати щось з поверхні чого-небудь.

Вітерець .. обдував попіл із головешок (І. Чендей).

2. Дути, дмухати ротом на що-небудь з усіх боків, звичайно щось здуваючи; обдмухувати.

Порох .. вийняв .. хліба, покаляного в попіл .. І почав хліб обдувати та обтирати (Панас Мирний);

Воли безшумно, як тіні, бродили по горі, обдуваючи росу трав (Григорій Тютюнник).

3. спец. Піддавати що-небудь дії струменя стисненого повітря (з метою очищення або охолодження).

Для відведення тепла, виділюваного на аноді, лампу обдувають потужним струменем повітря (з навч. літ.).

Значення в інших словниках

1. обдувати — обдува́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. обдувати — і обдимати, -аю, -аєш, недок., обдути, обдую, обдуєш і обідму, обідмеш, док., перех. 1》 тільки 3 ос. Обдавати подувом з усіх боків або весь час (про вітер, повітря); обвівати, овівати. || Здувати щось із поверхні чого-небудь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. обдувати — ЗДУВА́ТИ (струменем повітря скидати, зносити що-небудь з якоїсь поверхні), ЗДМУ́ХУВАТИ, ЗДИМА́ТИ діал., ПРОДУВА́ТИ рідко; ОБДУВА́ТИ (з усіх боків). — Док.: зду́ти, зду́нути, здмухну́ти, проду́ти, обду́ти.  Словник синонімів української мови
4. обдувати — ОБДУВА́ТИ і ОБДИМА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ОБДУ́ТИ, обду́ю, обду́єш і обідму́, обідме́ш, док., перех. 1. тільки 3 ос. Обдавати подувом з усіх боків або весь час (про вітер, повітря); обвівати, овівати. Воно й краще влітку без сорочки.  Словник української мови в 11 томах