обдувати

обдува́ти

і обдимати, -аю, -аєш, недок., обдути, обдую, обдуєш і обідму, обідмеш, док., перех.

1》 тільки 3 ос. Обдавати подувом з усіх боків або весь час (про вітер, повітря); обвівати, овівати.

|| Здувати щось із поверхні чого-небудь.

2》 Дути, дмухати ротом на що-небудь з усіх боків, звичайно щось здуваючи; обдмухувати.

3》 спец. Піддавати що-небудь дії струменя стисненого повітря (з метою очищення або охолодження).

Значення в інших словниках

1. обдувати — обдува́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. обдувати — ОБДУВА́ТИ, ОБДИМА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ОБДУ́ТИ, обду́ю, обду́єш і обідму́, обідме́ш, док., кого, що. 1. тільки 3 ос. Обдавати подувом з усіх боків або весь час (про вітер, повітря); обвівати, овівати. Воно й краще влітку без сорочки.  Словник української мови у 20 томах
3. обдувати — ЗДУВА́ТИ (струменем повітря скидати, зносити що-небудь з якоїсь поверхні), ЗДМУ́ХУВАТИ, ЗДИМА́ТИ діал., ПРОДУВА́ТИ рідко; ОБДУВА́ТИ (з усіх боків). — Док.: зду́ти, зду́нути, здмухну́ти, проду́ти, обду́ти.  Словник синонімів української мови
4. обдувати — ОБДУВА́ТИ і ОБДИМА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ОБДУ́ТИ, обду́ю, обду́єш і обідму́, обідме́ш, док., перех. 1. тільки 3 ос. Обдавати подувом з усіх боків або весь час (про вітер, повітря); обвівати, овівати. Воно й краще влітку без сорочки.  Словник української мови в 11 томах