обдурювання
ОБДУ́РЮВАННЯ, я, с.
Дія за знач. обду́рювати.
[Петро:] От і починаються .. ошукування та обдурювання, торгування людьми, перепродування всього святого!.. (Панас Мирний);
Дзенькіт і бренькіт [на торжку], цокотіння й бубоніння, .. а над усім – брехні, обдурювання, крутійство (П. Загребельний).
Словник української мови (СУМ-20)