обдурювання
ОБДУ́РЮВАННЯ, я, с. Дія за знач. обду́рювати.
[Петро:] От і починаються.. ошукування та обдурювання, торгування людьми, перепродування всього святого!.. (Мирний, V, 1955, 159);
Дзенькіт і бренькіт [на торжку], цокотіння й бубоніння, ..а над усім — брехні, обдурювання, крутійство (Загреб., Диво, 1968, 109).
Словник української мови (СУМ-11)