обезболюючий

ОБЕЗБО́ЛЮЮЧИЙ, а, е.

Признач. для обезболювання; знеболювальний.

До застосування обезболюючих засобів під час операції кожне хірургічне втручання супроводжувалось тривалим стражданням хворих людей (з наук.-попул. літ.).

Значення в інших словниках

1. обезболюючий — обезбо́люючий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. обезболюючий — див. ЗНЕЧУЛЮВАТИ.  Словник синонімів Караванського
3. обезболюючий — -а, -е. Дієприкм. акт. теп. ч. до обезболювати. || у знач. прикм.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. обезболюючий — ОБЕЗБО́ЛЮЮЧИЙ, а, е. Дієпр. акт. теп. ч. до обезбо́лювати; // У знач. прикм. До застосування обезболюючих засобів під час операції кожне хірургічне втручання супроводжувалось тривалим стражданням хворих людей (Наука.., 9, 1959, 43).  Словник української мови в 11 томах