обезболюючий
ОБЕЗБО́ЛЮЮЧИЙ, а, е.
Признач. для обезболювання; знеболювальний.
До застосування обезболюючих засобів під час операції кожне хірургічне втручання супроводжувалось тривалим стражданням хворих людей (з наук.-попул. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- обезболюючий — обезбо́люючий прикметник Орфографічний словник української мови
- обезболюючий — див. ЗНЕЧУЛЮВАТИ. Словник синонімів Караванського
- обезболюючий — -а, -е. Дієприкм. акт. теп. ч. до обезболювати. || у знач. прикм. Великий тлумачний словник сучасної мови
- обезболюючий — ОБЕЗБО́ЛЮЮЧИЙ, а, е. Дієпр. акт. теп. ч. до обезбо́лювати; // У знач. прикм. До застосування обезболюючих засобів під час операції кожне хірургічне втручання супроводжувалось тривалим стражданням хворих людей (Наука.., 9, 1959, 43). Словник української мови в 11 томах