1. Словник української мови в 11 томах

обезболюючий

ОБЕЗБО́ЛЮЮЧИЙ, а, е. Дієпр. акт. теп. ч. до обезбо́лювати;

// У знач. прикм.

До застосування обезболюючих засобів під час операції кожне хірургічне втручання супроводжувалось тривалим стражданням хворих людей (Наука.., 9, 1959, 43).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обезболюючий — обезбо́люючий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. обезболюючий — див. ЗНЕЧУЛЮВАТИ. Словник синонімів Караванського
  3. обезболюючий — -а, -е. Дієприкм. акт. теп. ч. до обезболювати. || у знач. прикм. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. обезболюючий — ОБЕЗБО́ЛЮЮЧИЙ, а, е. Признач. для обезболювання; знеболювальний. До застосування обезболюючих засобів під час операції кожне хірургічне втручання супроводжувалось тривалим стражданням хворих людей (з наук.-попул. літ.). Словник української мови у 20 томах