обезволювати
ОБЕЗВО́ЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ОБЕЗВО́ЛИТИ, лю, лиш, док., кого і без дод.
Позбавляти волі, самостійності, підкоряючи своєму впливові; обезвладнювати.
Досить йому [розпачу] добутися до серця, і він уже не відпустить. Висотає, висмокче сили, обезволить (Ю. Мушкетик).
Словник української мови (СУМ-20)