Орфографічний словник української мови

обезволювати

обезво́лювати

дієслово недоконаного виду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. обезволювати — -юю, -юєш, недок., обезволити, -лю, -лиш, док., перех. Позбавляти волі, самостійності, підкоряючи своєму впливові; обезвладнювати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. обезволювати — ОБЕЗВО́ЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ОБЕЗВО́ЛИТИ, лю, лиш, док., кого і без дод. Позбавляти волі, самостійності, підкоряючи своєму впливові; обезвладнювати. Досить йому [розпачу] добутися до серця, і він уже не відпустить. Висотає, висмокче сили, обезволить (Ю. Мушкетик).  Словник української мови у 20 томах
  3. обезволювати — ОБЕЗВО́ЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ОБЕЗВО́ЛИТИ, лю, лиш, док., перех. Позбавляти волі, самостійності, підкоряючи своєму впливові; обезвладнювати. Досить йому [розпачу] добутися до серця, і він уже не відпустить. Висотає, висмокче сили, обезволить (Мушк., Серце.., 1962, 87).  Словник української мови в 11 томах