обезнадіювати
ОБЕЗНАДІ́ЮВАТИ, юю, юєш, недок., ОБЕЗНАДІ́ЯТИ, і́ю, і́єш, док., кого.
Позбавляти надії.
Історія з Людмилою Галаган, що так взаємини з нею і не зайшли далі “шапочного” знайомства, не обезнадіювала хлопця (А. Головко).
Словник української мови (СУМ-20)