обезнадіювати
ОБЕЗНАДІ́ЮВАТИ, юю, юєш, недок., ОБЕЗНАДІ́ЯТИ, ію, ієш, док., перех. Позбавляти надії.
Історія з Людмилою Галаган, що так взаємини з нею і не зайшли далі "шапочного" знайомства, не обезнадіювала хлопця (Головко, II, 1957, 410).
Словник української мови (СУМ-11)