обезнадіюватися

ОБЕЗНАДІ́ЮВАТИСЯ, ююся, юєшся. недок., ОБЕЗНАДІ́ЯТИСЯ, і́юся, і́єшся, док., у кому — чому. Втрачати надію на кого-, що-небудь; зневірятися в комусь, чомусь.

А це кажуть, що Крутьчиха.. спакувалась і має виїхати кудись. Нагулялася, нажирувалася, а в Грицеві — обезнадіялась (Мушк., Серце.., 1962, 252).

Значення в інших словниках

1. обезнадіюватися — обезнаді́юватися дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. обезнадіюватися — -ююся, -юєшся, недок., обезнадіятися, -іюся, -ієшся, док., у кому – чому. Втрачати надію на кого-, що-небудь; зневірятися в комусь, чомусь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. обезнадіюватися — ОБЕЗНАДІ́ЮВАТИСЯ, ююся, юєшся. недок., ОБЕЗНАДІ́ЯТИСЯ, і́юся, і́єшся, док., у кому – чому. Втрачати надію на кого-, що-небудь; зневірятися в комусь, чомусь. А це кажуть, що Крутьчиха .. спакувалась і має виїхати кудись. Нагулялася, нажирувалася, а в Грицеві – обезнадіялась (Ю. Мушкетик).  Словник української мови у 20 томах
4. обезнадіюватися — ЗНЕВІРЯ́ТИСЯ (втрачати віру у кого-, що-небудь), РОЗЧАРО́ВУВАТИСЯ, ОБЕЗНАДІ́ЮВАТИСЯ, ОБМА́НЮВАТИСЯ, СПРОНЕВІРЯ́ТИСЯ діал. — Док.: зневі́ритися, розчарува́тися, обезнаді́ятися, обману́тися, обмани́тися, спроневі́ритися.  Словник синонімів української мови